Концертна програма «Танці народів світу» хору ім. Г. Верьовки в контексті міжкультурної комунікації
Вантажиться...
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
ХДАК
Анотація
Найбільш відомим мистецьким колективом України, який репрезентує українське мистецтво на міжнародній арені, є Національний заслужений академічний український народний хор ім. Г. Верьовки (далі хор ім. Г. Верьовки). Статус «національний», закріплений за означеним колективом, сприяє підвищенню відповідальності за власну роботу, оскільки мистецькі організації такого рівня покликані не тільки демонструвати професіоналізм у виконавському аспекті та естетичну привабливість, але й транслювати в соціумі певні сенси й цінності, котрі співвідносяться з культурною політикою держави. Необхідність брати активну участь у міжнародній мистецькій діяльності зумовлює долучення до процесів міжкультурної комунікації. Отже, відбувається комунікативна дія між мистецьким колективом й глядачем — представником іншої культури, під час якої ретранслятор презентує творчий продукт, а реципієнт споживає його і певним чином реагує та інтерпретує.
Опис
Ключові слова
фолк-опера, вокально-хорові твори, Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки
Бібліографічний опис
Бологов, М. Концертна програма «Танці народів світу» хору ім. Г. Верьовки в контексті міжкультурної комунікації = The concert program “World folk dances” by the Veryovka choir in the context of intercultural communication // Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку. У 2 ч. : матеріали міжнар. наук. конф. (20–21 листоп. 2025 р.) / М-во освіти і науки України, Ін-т модернізації змісту освіти, М-во культури та стратег. комунікацій України, Харків. держ. акад. культури, Нац. акад. мистецтв України, Польське т-во наук ; [редкол.: Н. Рябуха (відп. за вип.) та ін.]. Харків : ХДАК, 2025. Ч. 2. С. 224-226.
