Пластична культура як предмет культурологічних досліджень

Abstract

Поступово в процесі історичного розвитку суспільства в культурі побуту і спілкування, художньо-образної діяльності людини формуються уявлення про об’ємність і виразність форм, силу й гнучкість та узгодженість рухів і жестів. Для означення цих характеристик динаміки і статики людського тіла дослідники стали вживати поняття «пластика». До змісту цього поняття входили також і такі невід’ємні компоненти філософсько-естетичного значення, як міра, гармонія, краса, округлість і витонченість форм. Найбільш яскраво пластичні виміри людської діяльності втілюються у сфері художньої культури, особливо в мистецтві. Так виникає поняття «пластичні мистецтва». Вивчаючи пластичну культуру в глобальному соціокультурному просторі, виникає потреба з’ясувати значення цього терміну для подальшого точного оперування ним.