Варіантна форма як композиційне ціле (на прикладі двох творів харківських композиторів)

Abstract

В статті розкривається тема формоутворення в сучасній українській музиці, зокрема в творчості композиторів Харкова. Варіантна форма - це результат складних еволюційних процесів варіаційного та варіативного формотворення. Сучасна композиторська практика (музика А. Шнітке, Є. Станковича) дає підстави для розмежування варіантних процесів тематичного розвитку та їх композиційного результату - варіантності як типової структури. І якщо першу дефініцію визнають дослідники, то друга - дискусійна, оскіль в музичній науці не склалося одностайної думки, чи є варіантна форма типовою композиційною структурою. Цій актуальній темі присвячена стаття. Досліджується варіативність у творах Ю. Алжнєва та С. Пілютикова.