Функції музичного тембру: досвід аналітичного узагальнення

Abstract

У статті досліджено функції музичного тембру як багатовимірного явища, що у сучасному музичному мисленні виходить за межі традиційного розуміння як виключно акустичної характеристики звуку. Переосмислення функцій тембру зумовлене появою електроакустичної музики, впровадженням нових композиторських технологій (зокрема спектральної техніки, інте-грації електроніки, розширених виконавських прийомів), трансформацією слухацького досвіду та активізацією міждисциплі-нарних досліджень у галузях психоакустики, нейроестетики (зокрема досліджень емоційного впливу звуку, реакцій у мозку) й когнітивного музикознавства (вивчення механізмів слухового сприйняття, музичної памʼяті, ідентифікації тембрів і нейронних процесів, повʼязаних із музичним досвідом). Зазначені чинники актуалізують необхідність переоцінки ролі тембру в ком-позиторській творчості та музичному аналізі. Мета статті – здійснити аналітичне узагальнення функцій тембру на основі порівняльного аналізу наукових поглядів композиторів і музикознавців ХХ–ХХІ століть, а також запропонувати власну типо-логію, що охоплює теоретичні, практичні, когнітивні та семантичні аспекти розуміння тембру. У дослідженні застосовано функціональний, системний і компаративний методи, що дозволяють простежити еволюцію трактування тембру в різних естетичних парадигмах. Проаналізовано праці Е. Вареза [14], П. Булєза [6], К. Сааріаго [10], Ю. Іщенка [3], Д. Смоллі [12], І. ван Елферен [13], С. Коробецької [5], О. Жаркова [1; 2], Р. Каширцева [4], Р. Пейса [9], Н. ді Стефано [7], Ш. Лю [8] та ін. Висвітлено різні підходи до розуміння тембру як структурного, емоційного, семантичного, просторового й виконавського елементу музики. Як результат, запропоновано типологію функцій тембру. Виокремлено композиційно-структурну, жанрову, стильову, емоційну, когнітивну, семантичну, експресивну, просторову, процесуальну функції.The article investigates the functions of musical timbre as a multidimensional phenomenon that, in contemporary music thinking, transcends the traditional view of timbre as merely an acoustic characteristic. This shift is influenced by the emergence of electroacoustic music, the adoption of new compositional techniques (including spectral methods, electronics integration, and extended performance techniques), transformations in listening practices, and the growth of interdisciplinary research in psychoacoustics, neuroaesthetics (emotional impact of sound, brain responses), and cognitive musicology (perception mechanisms, memory, timbre identification, and neural processes linked to musical experience). These developments highlight the need to reassess timbre’s role in composition and analysis. The article aims to provide an analytical overview of timbre functions based on a comparative study of perspectives from 20th–21st century composers and musicologists, and to offer an original typology covering theoretical, practical, cognitive, and semantic dimensions. The functional, systemic, and comparative methods used in the study allow the tracing of timbre’s conceptual evolution across aesthetic paradigms. Works analyzed include those of E. Varèse [14], P. Boulez [6], K. Saariaho [10], Y. Ishchenko [3], D. Smalley [12], I. van Elferen [13], S. Korobetska [5], O. Zharkov [1; 2], R. Kashyrtsev [4], R. Pace [9], N. di Stefano [7], S. Liu [8], among others. The article highlights varied approaches to understanding timbre as a structural, emotional, semantic, spatial, and performative element. The proposed typology includes compositional-structural, generic, stylistic, emotional, cognitive, semantic, expressive, spatial, and processual functions.