The theater of modernity: the fusions between art and life, experiments on form and content

Abstract

Цілком очевидно, що сценічне мистецтво зараз докорінно змінюється, проходячи епоха декононізації театрального формату і вперше у значній кількості років, щільно стикаючись з фактом нечітких критеріїв образності. Сучасні сценічні практики знаходять досить боляче знаходити власну унікальну мову. У сучасних та висококонкурентних умовах розвиток сценічної практики часто тяжіє до форматів візуальних шоу та атракційних вистав, що втілюють концепції нового візуальність (поєднання виразних засобів та можливостей моделювання образів віртуальних середовища), що в певному сенсі є самостійним явищем у культурному просторі. Новітні технології формують нову поетичну сценічну творчість та її нову художню сутність. Зміст сценічних практик, ускладнення їх компонентів, безсумнівно, є наслідок динаміки новітніх технологій, нових форм творчої діяльності та поява нових культурних потреб нашого часу. Сучасна взаємодія новітніх технологій із загальним синтезом мистецтв стає безумовним напрямком нашого часу, тобто можливим створення нових форм сценічного мистецтва та вкладання в нього нових значень та змісту. Однак головне в театрі - це все-таки ідея і глибина значення, які орієнтовані на "нову аудиторію".