Захист сценічного образу Анжеліки в дипломній виставі за п’єсою Жан-Батиста Мольєра «Удаваний хворий»

Abstract

Мольєр визнавав існування незалежне від людської свідомості матеріальної дійсності. Всією силою свого генія він нападає на тих, хто намагається примушити природу. Всі образи Мольєра смішні попри все своїм суб'єктивізмом. Презирство Мольєра до лікарів, що проходить крізь всю його драматургію, цілком виправдане історично, якщо пригадати, що медична наука ґрунтувалася в його час не на досвіді й спостереженні, а на припущеннях. Актуальність п'єси полягає в користі, яку хоче винести більшість персонажів. Вся п'єса побудована на тому, що кожен шукає свою вигоду у тій чи іншій ситуації. Як у ті часи так і в наші дні це досить актуальна проблема. Не завжди знаєш щиру людину чи ти несеш для неї якусь користь. Мета творчого проєкту - дослідити методи роботи над роллю та показати результат праці у втіленні сценічного образу.