Постать Ф. Шопена у виконавській практиці піаністів східно- і південноазійських країн

Abstract

Період бурхливого розвитку фортепіанного виконавства в більшості країн Східної та Південної Азії розпочався в середині ХХ ст., а його пік припав на кінець ХХ — початок ХХІ ст., коли в Китаї, Тайвані, Японії, В’єтнамі, Південній Кореї, Сінгапурі, Малайзії, Філіппінах, Індонезії дедалі активніше стали впроваджуватися європейські та американські системи професійної музичної освіти. Цей процес триває й досі, свідченням чого є, серед іншого, поява когорти яскравих піаністів з цього регіону, які, завдяки перемогам на найрізноманітніших міжнародних конкурсах і подальшою концертною і педагогічною як на батьківщині, так і в різних країнах світу діяльністю зарекомендували себе як фахівці, відомі в усьому світі. Одною із найпопулярніших та найулюбленіших постатей серед європейських композиторів у цьому гігантському — за кількістю мешканців і за територією — регіоні для багатьох піаністів декількох поколінь став Ф. Шопен, музика якого, національно чітко визначена, із яскравим романтичним забарвленням, не залишила байдужими численних виконавців і величезну аудиторію їхніх слухачів.