Захист сценічного образу Уляни Розсохіної в дипломній виставі за п'єсою Миколи Куліша "Мина Мазайло"

Abstract

Творчий проєкт присвячено дослідженню, створенню та втіленню сценічного образу Улі Розсохіної. Це дівчина, яка на перший погляд здається безтурботною та не має чітких поглядів, а слідує думкам інших. Проте з часом вона розкривається вже глибше і показана глядачу не як проста дівчинка, а як панянка, яка зацікавлена мовою і політикою завдяки закоханості. Аналіз її характеру, сценічного образу та його втіленню дозволяють глибше зрозуміти специфіку роботи над роллю. Протягом пʼєси Уля проходить доволі чималий етап трансформації, що робить її цікавою для дослідження, а згодом і сценічного втілення. Аналіз ролі також дозволяє розкрити особливості роботи над образом, який поєднує зовнішню легкість, поверховість і своєрідну легкодумність із внутрішньою зміною, перетворенням і зростанням. Актуальність дослідження полягає в тому, що обране літературне джерело дозволяє повною мірою опрацювати актуальні проблеми мовного питання, національної ідентичності, взаємовідносин у суспільстві з різними політичними поглядами. Таким чином все вище сказане доводить значущість сценічного образу Улі для втілення творчого проекту. Аналіз образу Улі дає змогу побачити роль молоді у формуванні власної позиції, її соціальний вплив і внутрішню еволюцію особистості. Постать Улі розкриває багатогранність людської натури, а найголовніше її здатність змінюватися під впливом обставин та почуттів. Завдяки тернистому шляху, який починається з плану Рини - закохати в себе Мокія і переходить у чисту підліткову симпатію, Уляна усвідомлює важливість мови, самоототожнення та власного вибору. Моральні зміни героїні підкреслюють важливість відповідальності за власні рішення. Поступово, з розвитком подій, вона розуміє необхідність відстоювання власних переконань, що залишається актуальним і в нашому сьогоденні, де ключовими залишаються питання самоідентифікації, гідності і культури.