Грим як складова культури та мистецтва української традиції: сакральне коріння й аксіологічна функція

Abstract

Гримувальні практики слід вважати важливим елементом культури та мистецтва. Особливо яскраво вони представлені в релігійних обрядах і в театральному мистецтві. Нанесення фарб на обличчя має сакральні коріння, але з часом ця практика, яка значною мірою вийшла за межі релігійного мистецтва, набула секулярного вираження. Проявлення гримувальних практик здійснюється через функції, завдяки яким вони виконують різноманітні ролі у соціокультурному середовищі. У цьому контексті особливого значення набуває аксіологічна функція, завдяки якій здійснюється формування у свідомості окремих індивідів та в суспільстві певної ціннісної шкали та ідеалів. Осмислення сакрального коріння нанесення фарб на обличчя й аксіологічної функції процесу гримування в культурно-суспільних вимірах синхронії та діахронії постає важливим завданням досліджень культурологів і мистецтвознавців.