Виконавський аналіз образу Джульєтти з опери Ш. Гуно «Ромео та Джульєтта»

Abstract

У опері Ш. Гуно «Ромео та Джульєтта» образ Джульєтти як один із центральних персонажів трагедії є багато гранним та поєднує в собі юнацьку безтурботність зі здатністю до глибокого кохання та самопожертви. Характер героїні розкривається через розвиток її почуттів: коли вона з наївної дитини перетворюється на зрілу жінку, яка жертвує своїм життям заради кохання. В опері композитор використовує різноманітні вокальні засоби для детального передання еталонної жіночої ролі, її емоційних змін протягом розвитку дії,відображаючи емоційно насичений та музично-витончений образ героїні з усіма його духовними трансформаціями. Портретна контрастність головної героїні розкрита композитором Ш. Гуно в центральних аріях Джульєтти — першої “Je veux vivre” («У тьмяних мріях») та останньої “Amour, ranime mon courage” («Любов, поверни мою відвагу»).