Захист сценічного образу Вона у дипломній виставі за моноп’єсою Неди Неждани «Голос тихої безодні»

Abstract

«Голос тихої безодні»— монодрама української драматургині та науковиці Неди Нежданої, що стала новою сходинкою в історії української монодрами. У ній авторка досліджує теми голодомору, кохання, втрати, родини, репресій, тяжкої долі, страху та відчаю. Сама авторка, визначила свій твір, як «Монопʼєса про відчуття крил», натомість для головної героїні, це відчуття є лише ефемерним, невловимим. Вона поєднує в собі казкові та міфічні мотиви, глибинні асоціації, пробуджує національну ідентичність шляхом глибинного емоційного занурення в трагічне минуле українського народу.