Виконавський стиль Анатолія Солов'яненка (на матеріалі аналізу партії Герцога з опери Дж. Верді "Ріголетто")

Abstract

Зростання інтересу до культурної спадщини українського народу є домінантною ознакою музикознавчих досліджень початку XXI століття. Актуальним є також дослідження оперної та камерної творчості видатного українського співака ХХ ст., народного артиста Анатолія Солов’яненка. В його виконавському доробку оперні партії вітчизняної та зарубіжної класики. Назвемо деякі з них: Арія Хозе з опери «Кармен»; Романс і пісня Надіра з опери «Шукачі перлин»; Арія Фауста з опери «Мефістофель»; Арія Андрія з опери «Запорожець за Дунаєм». Камерно-вокальні твори та народні пісні: Г. Майборода «Там де Ятрань круто в’ється», Якби мені не тиночки»; А. Кос- Анатольського «Ой ти дівчино, з горіха зерня; українські народні пісні «Місяць на небі», «Дивлюсь я на небо», «Вечір надворі».Записи багатьох творів у виконані майстра зроблено відомою фірмою «Мелодія» та фірмою «Curci» (Італія). Гастролі митця на оперних сценах Канади, США, Японії, Австралії та багатьох країн Європи завжди відбувалися з тріумфальним успіхом. Проте виконавська діяльність А. Солов’яненка, його цікаві творчі інтерпретації як оперних партій, так і художніх образів камерних творів майже не досліджено. На перший погляд, список музикознавців, публікаціями яких зафіксований інтерес до творчої постаті артиста, не такий вже й малий. Назвемо М. Максакову, Г. Степанченко, В. Калініченко, В. Жолдака, В. Пасхалова та ін.. Їх публікації вийшли друком у 1962-1965 р.р. Це той час, коли тільки розпочиналася кар’єра артиста. Зміст їх – констатація фактів виступів Анатолія Солов’яненка. Ці короткі публікації на сторінках періодичних видань як музичного, так і загально-популярного спрямування не можуть дати уявлення про виконавський стиль артиста, глибини його внутрішніх творчих пошуків. Мета дослідження: визначити особливості виконавського стилю Анатолія Солов’яненка на матеріалі аналізу партії Герцога з опери Дж. Верді «Ріголетто».